Географічне розташування та населення району

Городищенський район розташований в   центральній частині Черкаської області в басейні річки Вільшанка – правої притоки Дніпра. Городищина межує на півночі – з Корсунь-Шевченківським, на сході – з Черкаським і Смілянським, на півдні – із Шполянським, на заході – із Звенигородським районами області.

Площа району – 883 кв. км.

Чисельність населення – 44,4 тис. осіб, у тому числі міського населення – 19,5 тис. осіб, сільського – 24,9 тис. осіб.

Кількість населених пунктів – 32, у тому числі 1 місто (Городище), 2 селища міського типу (Вільшана, Цвіткове), 29 сільських поселень.

Утворення району – 1923 рік.

Районний центр – місто Городище.

Адміністративно-територіальна історія

Постановою Президії ВУЦВК від 7 березня 1923 року в Україні почалася адміністративно – територіальна реформа. Після ліквідації Черкаського повіту на його території було утворено декілька районів. Серед них був і Городищенський з центром у містечку Городище. Район входив до Шевченківського (центр м.Корсунь) округу  Київської губернії. Після скасування у 1925 році Шевченківського округу Городищенський район входить до Черкаського округу, який у 1927 році був перейменований на Шевченківський.

У 1931 році було ліквідовано округи, а 9 лютого 1932 року створено області. Городище – районний центр Городищенського району, що входив до складу Київської області.

15 жовтня 1932 року Городищенський район ліквідовується, а його територія входить до складу  району ім. Петровського Г. І. (з районним центром  Вільшана).

В 1935 році сталися зміни в територіальному складі: район ім. Петровського Г. І. поділився на Вільшанський і район ім. Петровського Г.І з центром у м. Городище.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 5 серпня 1944 року район ім. Петровського Г. І. перейменовано в Городищенський район, Городище залишається районним центром.

У зв’язку з утворенням 7січня 1954 року Черкаської області до її складу увійшло 30 районів, в тому числі Городищенський Київської області. В 1957 році Городище віднесено до категорії міст.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року, в    зв’язку з укрупненням районів ліквідовано Городищенський район.

Указом Президії ВР УРСР від 8 грудня 1966 року знову створено Городищенський район, який і досі існує в незмінних межах.

Пояснення символіки району

Геральдична основа герба Городищенського району – ліра. Червоний колір символізує прекрасне, пов’язане з творчістю. Ліра – символ найвидатнішого твору Городищенської землі опери  «Запорожець за Дунаєм», а також емблема мистецтва, всіх творчих людей, якими так багатий цей край.

Перекинутий лук, крізь який просунуті три стріли, – символізують три козацькі сотні на території району – Вільшанську та Мліївську, що входили до складу Корсунського полку, і Городищенську, яка числилася в складі Черкаського. Напрям вістря стріл вказує на цю відмінність. Зображення лука тятивою догори означає, що в такому вигляді зброя не є символом нападу, а лише оборони. Лук та стріли – червоні, що символізує мужність та героїзм захисників свого краю.

Головне заняття жителів, що жили на території району упродовж віків – землеробство. Пшениця – наше золото, символ багатства, достатку. Тому поле щита в гербі району золоте. Між листям яблуні, на короні, яка вінчає герб, зображені стилізовані колоски, що відображає  основне заняття жителів району.

Річка Вільшанка, чисельні річечки, ставки і озера, пагорби, з яких відкриваються мальовничі краєвиди, на гербі  відображені – лазуровою вузькою вигнутою балкою.

Городищенський край уславлений садами. Тому вінець корони прикрашають стилізовані золоті листки яблуні, а щит обрамований натурального кольору гілками яблуні з розпущеними квітами. В гілки яблуні вплетена золота девізна стрічка, з написом червоними буквами «Городищенський район», що вказує на належність герба цій територіальній громаді.

карта

Карта туристичних скарбір Городищенського району